Як “тривожний скролінг” впливає на нервову систему?
Ви помічали, як важко зупинити себе від нескінченного скролінгу новинної стрічки, особливо коли у світі чи країні щось тривожне? Цей процес має назву — тривожний скролінг (або doomscrolling). Це не просто шкідлива звичка. Це — нейропсихологічний процес, що має прямий вплив на нашу нервову систему, психіку і здатність залишатися стійкими.
У цій статті — про те, як тривожний скролінг «прошиває» нашу тривожність, що відбувається у мозку під час постійного читання негативного контенту і як себе захистити.
Що таке тривожний скролінг?
Тривожний скролінг — це компульсивне оновлення стрічки новин у соцмережах або на медіаплатформах з фокусом на негативну інформацію: катастрофи, війни, кризи, епідемії, соціальні конфлікти.
🧠 У момент занепокоєння мозок шукає інформацію, аби відчути контроль. Але потрапляє у пастку: чим більше тривожного контенту він споживає, тим вищий рівень тривоги — і тим більше хочеться знати «а що ще сталося?».
Як це впливає на нервову систему?
1. Постійна активація реакції “бий або тікай”
Коли ви читаєте тривожну новину — мозок сприймає це як загрозу, навіть якщо вона не безпосередньо вам загрожує. Увімкнена система виживання:
- підвищується рівень кортизолу (гормон стресу),
- активується симпатична нервова система,
- тіло перебуває у стані напруги: м’язи стискаються, серце б’ється швидше, дихання — поверхневе.
👉 Як стрес впливає на тіло: психосоматика у дії
2. Перевантаження дофамінової системи
Кожне оновлення стрічки — це новий «збудник», новий клік, нове очікування. Мозок викидає дофамін, очікуючи “винагороду” — хоч трохи контролю чи нового факту. Але ця винагорода часто не настає.
Результат: виснаження дофамінової системи → втрата мотивації, апатія, пригнічення.
👉 Дофамінове виснаження: чому не радієш навіть гарним новинам
3. Зниження когнітивних функцій
Хронічна тривожність і потік новинного шуму знижують:
- здатність до концентрації,
- оперативну пам’ять,
- продуктивність мислення.
Мозок втомлюється від інформаційного перенасичення, навіть якщо вам здається, що ви просто “гортаєте”.
Психоемоційні наслідки тривожного скролінгу
- Відчуття безсилля
- Постійне напруження без логічної причини
- Циклічна тривога: “Я щось пропущу”
- Порушення сну: мозок не може «вимкнутись»
- Порівняння із чужим болем або стражданням → виникає вина за власне життя
👉 Як відрізнити тривожний розлад від реакції на стрес
Чому ми не можемо зупинитись?
Механізм дуже подібний до залежності:
- Неспокій → потреба у новій інформації
- Отримання інформації → ще більше неспокою
- Спроба зняти його → новий скролінг
Це — замкнене коло, в якому наш мозок намагається «заспокоїтись» за допомогою того, що його ще більше збуджує.
Як вийти з цього кола?
🔹 1. Визначити “вікно безпеки”
Дозвольте собі читати новини в чітко визначений час — наприклад, 15 хвилин зранку або ввечері. Не частіше.
🔹 2. Вимкнути push-сповіщення
Звук чи банер — це тригер. Вимкнення сповіщень — перший крок до відновлення контролю.
🔹 3. Змінити емоційний фокус
Після перегляду новин обов’язково:
- дихальні вправи
- прогулянка
- спілкування з близькими
- активна дія (волонтерство, пожертва — якщо є потреба «діяти»)
👉 Практичні дихальні техніки для зменшення тривоги
🔹 4. Виділити “психогігієнічний” час
Це простір, вільний від гаджетів, новин, екранів. Хоча б 1 година на день — без інформаційного тиску.
Коли варто звернутись до психолога?
Якщо:
- ви не можете зупинити себе, навіть коли шкодить;
- тривожність стає фоновою нормою;
- виникають проблеми зі сном, апетитом, настроєм;
- з’являється відчуття виснаження або апатії до всього;
— це ознаки, що вам потрібна фахова підтримка.
https://razom.in/ — «Психолог у твоєму смартфоні». Тут ви можете обрати перевіреного спеціаліста під свій запит та працювати онлайн у комфортному ритмі.
📲 Підібрати психолога під запит
Висновок
Тривожний скролінг — це не просто звичка. Це інформаційна залежність, яка впливає на мозок, тіло й емоції. Усвідомленість, обмеження та турбота про нервову систему — це те, що допоможе вам зберегти психічне здоров’я навіть у світі, де тривога — це фон.