Що приховує звичка перебільшувати — психологічний погляд

«У мене ніколи нічого не виходить»,
«Це катастрофа!»,
«Він завжди мене ігнорує»,
«Я ніколи не зможу це зробити».

Знайомо? Ми всі іноді перебільшуємо. Але коли емоційна гіперболізація стає звичкою, це може свідчити про глибші психологічні процеси. У цій статті поговоримо про те, чому ми перебільшуємо, як це впливає на наш стан і що з цим робити.

Чому ми перебільшуємо?

🔹 1. Емоційне перенапруження

Коли в голові надто багато емоцій, мозок обирає прості “категоричні” формулювання. Це дозволяє хоч якось упорядкувати хаос.

Перебільшення — спроба знайти опору в емоційній бурі.

🔹 2. Невивчені емоції

Людина не вміє називати те, що відчуває, і тому узагальнює, замінюючи тонкі відтінки на “все погано”.

🔹 3. Потреба в увазі та підтримці

Іноді ми перебільшуємо, щоб бути почутими:

«Мені дуже погано» → «Мене помітять, якщо скажу, що катастрофа»

Це — не про маніпуляцію, а про невдоволену потребу в емоційному контакті.

👉 Як говорити про свої емоції, щоб вас розуміли

Як перебільшення шкодить психіці?

Підсилює тривогу: негативні думки стають ще більшими.
Формує переконання “я — жертва”: адже “все ж завжди проти мене”.
Порушує контакт із реальністю: ми реагуємо не на факт, а на “катастрофу в уяві”.
Псує стосунки: у близькому колі перебільшення сприймаються як драматизм або емоційна маніпуляція.

Звідки з’являється звичка перебільшувати?

🧠 Дитячий досвід

Якщо в дитинстві потрібно було гучно плакати, щоб звернули увагу — формується зв’язок:

Тебе почують, тільки якщо перебільшиш.

Або, навпаки, якщо батьки були недоступними або критичними, перебільшення — це спосіб заявити про потребу.

🧠 Несформована емоційна грамотність

Людина не вміє розпізнавати внутрішні сигнали, тому використовує екстрені формулювання, які спрощують картину.

👉 5 практик для розвитку емоційного інтелекту

Як виглядає перебільшення в повсякденному житті?

Чорне-біле мислення (все або нічого)
Фрази типу: “ніколи”, “завжди”, “жахливо”, “нестерпно”
Схильність до драматизації
Очікування катастрофи навіть у дрібницях

Як навчитися не перебільшувати?

✅ 1. Піймай себе “на фразі”

Записуй думки, коли відчуваєш стрес або обурення. Потім перечитай:

Чи правда, що “ніколи”?
Чи це “завжди”?
Що насправді відбулося?

📝 Приклад:
“Мене ніхто не розуміє” → “Сьогодні двоє людей не підтримали мою ідею — і це мене засмутило.”

✅ 2. Навчися називати емоції точно

Замість “жахливо” — прикро, складно, прикро за себе
Це допомагає повернути контроль і ясність.

👉 Як працювати з негативними думками

✅ 3. Практикуй паузу перед реакцією

Відклади відповідь чи дію на 15 хвилин — поки хвиля перебільшення не спаде.

Цей час дозволяє включити раціональне мислення, замість автоматичної емоційної реакції.

✅ 4. Звернись до психолога, якщо це системно

Перебільшення — не просто погана звичка. Це психоемоційний механізм, який іноді вимагає підтримки фахівця. Особливо, якщо ти не можеш зупинити внутрішній монолог навіть у спокійні моменти.

Психологічна допомога поруч

На платформі https://razom.in/ — Психолог у твоєму смартфоні, який допоможе:

навчитися висловлювати емоції чесно, але без гіпербол
сформувати емоційний словник
розпізнати витоки звички перебільшувати

👉 Знайти свого спеціаліста

Висновок

Перебільшення — це не вада характеру, а спроба справитись з напругою. Але ця стратегія виснажує і спотворює картину світу.
Замість “катастрофи” — варто бачити емоцію, потребу, стан. І це — шлях до емоційної зрілості.

🔗 Поверни собі емоційний баланс — з підтримкою психолога на razom.in

Фахівці, що працюють з темою Без категорії