Теорія прив’язаності у зрілих стосунках: виявити і змінити
Ми обираємо людей не випадково. Часто — несвідомо. Ми шукаємо не просто любов, а емоційно знайомий тип зв’язку, заснований на досвіді дитинства.
Саме про це говорить теорія прив’язаності, що стала ключовою в сучасній психології стосунків.
У цій статті розберемо:
- які бувають типи прив’язаності у дорослих
- як вони впливають на романтичні стосунки
- чому важливо розпізнати власний тип
- і як можливо його змінити
Що таке теорія прив’язаності?
Це психологічна концепція, розроблена Джоном Боулбі, яка пояснює, як ми формуємо емоційні зв’язки з іншими людьми — спочатку в дитинстві з батьками, а згодом у парі.
Основна ідея:
Тип прив’язаності, який формується у дитинстві, стає моделлю того, як ми поводимось у близьких стосунках у дорослому віці.
Ця модель включає:
- очікування від партнера
- реакцію на конфлікти
- здатність бути у близькості
- терпимість до невизначеності й автономії
Про наслідки дитячого досвіду в дорослому житті також читайте у статті Як дитячий сором формує поведінку дорослої людини.
Основні типи прив’язаності у дорослих
1. Надійний (безпечний)
- Людина легко вступає в емоційну близькість
- Вміє говорити про свої почуття
- Не боїться відторгнення і не ідеалізує
- Здатна до емпатії й прийняття
Це той тип, який формується, коли у дитинстві потреби дитини були задоволені послідовно і з любов’ю.
2. Тривожний
- Постійно сумнівається, чи любить її партнер
- Потребує багато підтвердження
- Схильна до емоційних «гойдалок»
- Може ідеалізувати партнера, але при цьому відчувати страх залишитись самою
Такі люди часто втрачають себе у стосунках, бо шукають зовнішнє джерело стабільності.
Про емоційну самотність поруч із партнером читайте у статті Що таке емоційна самотність у парі.
3. Уникаючий
- Цінує незалежність понад усе
- Уникає глибокої близькості
- Може здаватись холодною або відстороненою
- Партнеру важко «дістатися» до її почуттів
Це не байдужість — це захисний механізм, що сформувався тоді, коли емоційна близькість у дитинстві була болісною або відсутньою.
4. Дезорганізований (тривожно-уникаючий)
- Має суперечливу поведінку: то наближується, то тікає
- Внутрішньо розірвана між потребою у близькості і страхом її
- Часто має досвід травматичних стосунків
Цей тип найчастіше асоціюється з дитячою травмою, нестачею безпеки або насильством у ранньому віці.
У статті Схеми поведінки за Джеффрі Янгом розглянуто, як такі моделі вкорінюються у сценарії стосунків.
Як визначити свій тип прив’язаності?
Поставте собі кілька запитань:
- Як ви реагуєте на дистанцію у стосунках?
- Чи потребуєте ви постійного підтвердження любові?
- Чи легко вам говорити про свої почуття?
- Чи можете ви зберігати автономію, залишаючись у близькості?
- Чи боїтеся бути покинутими?
Усвідомлення — перший крок до змін.
Психотерапія допомагає не лише визначити тип прив’язаності, а й пережити досвід емоційної безпеки, який її переписує.
Чи можна змінити тип прив’язаності?
Так. Хоча тип прив’язаності формується рано, він не фіксований.
Змінити його можливо через:
- Стабільні, підтримувальні стосунки — з партнером, друзями або терапевтом
- Рефлексію та усвідомлення реакцій — вчитися бачити, де спрацьовує стара схема
- Роботу з тілом і тривогою — щоб не реагувати автоматично
- Психотерапію — простір, де формується безпечний досвід
Детальніше про це — у статті Психологічна турбота як навичка, яка вчить практикам самопідтримки.
Як терапія допомагає у стосунках?
Гештальт-терапія, тілесно-орієнтований підхід або схемотерапія дозволяють:
- побачити свої автоматичні реакції
- дослідити зв’язок із дитинством
- перепрожити досвід безпеки
- навчитися нових способів будувати близькість
На Razom.in — «Психолог у твоєму смартфоні» — ви можете підібрати фахівця для роботи з темою прив’язаності у зручному онлайн-форматі.
У розділі усі фахівці представлені спеціалісти, які працюють із:
- парною терапією
- дитячими травмами
- типами прив’язаності
- роботою з емоційною самотністю
Висновки
Тип прив’язаності — це не вирок, а карта, яку можна переписати.
Усі ми прагнемо безпеки, близькості, розуміння. І якщо дитячий досвід не дав цього — ми можемо створити його зараз, у дорослому житті.
Підібрати психолога, який допоможе вам змінити прив’язаність і побудувати здорові стосунки