Як почати щоденник емоцій:
Поради психолога для турботливого самоусвідомлення
Тобі буває важко зрозуміти, що ти зараз відчуваєш? Сумно, але ти не знаєш чому? Реакції здаються «надто сильними», а слова — безсилими?
Це не дивно. Багато з нас виросли в умовах, де емоції не приймались, замовчувались або висміювались. Ми вчилися «триматися», «не показувати слабкості», але не вчилися розуміти й називати те, що відбувається всередині.
Щоденник емоцій — це не просто запис думок. Це простір, де ти нарешті можеш бути чесним із собою. Це твоя внутрішня кімната, де не треба нічого доводити, лише чути й приймати.
Що таке щоденник емоцій?
Це практика регулярного (щоденного або кілька разів на тиждень) фіксування:
- того, що ти відчуваєш,
- що викликало ці емоції,
- як ти на них відреагував(ла),
- і що тобі було б підтримкою.
Цей інструмент використовується в когнітивно-поведінковій терапії, схема-терапії, DBT — бо він дозволяє створити контакт зі своїм внутрішнім світом і навчитись краще розуміти себе.
Для чого він потрібен?
- Навчає розпізнавати емоції в моменті.
- Дає змогу відстежувати повторювані патерни.
- Знижує рівень тривоги, бо хаос усередині перетворюється на ясність на папері.
- Підвищує емоційну грамотність і самоспівчуття.
💬 “Якщо ти можеш це назвати — ти можеш це втримати.”
— Марша Лайнган, засновниця DBT
Як почати?
1. Вибери зручний формат
Це може бути:
- класичний блокнот або зошит;
- файл у телефоні;
- додаток на зразок Daylio, Moodnotes чи просто Google Docs.
Головне — щоб це було зручно й безпечно (щоб ніхто не міг прочитати без твоєї згоди).
2. Виділи час і місце
Найкраще — записувати щодня в один і той самий час: вранці, увечері або після емоційного епізоду. Нехай це буде твій особистий ритуал турботи про себе.
Навіть 5–10 хвилин мають силу — важлива регулярність, а не обсяг.
3. Не шукай “правильних” слів — шукай чесність
Ти не мусиш писати красиво. Це не роман і не звіт. Це ти для себе. Можна писати уривками, списками, реченнями без логіки. Все, що хочеш.
Наприклад:
- «Я злюсь, але навіть не розумію на що. Можливо, на себе.»
- «Сьогодні було добре. Спокій. Тиша. Я не хочу, щоб це закінчувалось.»
4. Використовуй підказки — якщо складно почати
Ось кілька запитань для натхнення:
- Що я сьогодні відчуваю?
- Де в тілі це живе?
- Що (хто) могло викликати це?
- Чи знайоме мені це почуття з минулого?
- Чого мені хочеться прямо зараз?
- Як я можу підтримати себе?
5. Додай шкалу емоцій або кольори
Це особливо корисно для візуального типу людей:
- Від 1 до 10 — наскільки інтенсивна емоція?
- Колір: червоний — злість, синій — сум, жовтий — радість, зелений — спокій.
Такі позначки допомагають швидше бачити закономірності й зрозуміти: що я переживаю найчастіше?
Поширені запитання
🔸 Що, як я не знаю, що відчуваю?
Це нормально. Напиши: “Я не знаю, що відчуваю, але в тілі є…” — і далі. Від тіла до емоції.
🔸 А якщо я боюся того, що в собі відкрию?
Це сміливість — бути з собою чесним. Ти не мусиш вирішити все одразу. Просто дивись. Як на хмару, яка пливе. Ти — не твоя емоція. Ти — той, хто її спостерігає.
🔸 Це замінює терапію?
Ні. Але це прекрасне доповнення. І часто — перший крок до глибшого самопізнання.
І ще: будь з собою ніжним(ою)
Не оцінюй свої записи. Не аналізуй надміру. Просто будь із собою у щирості. Це вже — акт глибокої турботи.
Хочеш — можу надіслати тобі шаблон для щоденника емоцій або підібрати приклади для конкретних ситуацій. Напиши, якщо потрібно 💛