Психосоматика: де закінчується тіло і починається психіка?

«У мене постійно болить шлунок, коли я нервую…»
«Як тільки конфлікт — і одразу мігрень…»
«Я втомився лікуватися, а аналізи в нормі…»

Це не фантазії. Це — психосоматика. Але не в тому сенсі, як часто подають у соцмережах: «всі хвороби — через думки». Насправді все складніше — і значно цікавіше.

Давай розберемось разом: де проходить межа між тілом і психікою, чи дійсно думки можуть викликати хвороби — і що з цим робити.

Що таке психосоматика насправді?

Психосоматика — це напрям у медицині та психології, який вивчає взаємозв’язок між психічним станом людини і роботою її тіла. Тобто, як стрес, тривога, пригнічена злість або хронічна емоційна напруга можуть впливати на фізичне здоров’я.

Це не означає, що «все в голові». Це означає: тіло й психіка — єдине ціле. І вони постійно спілкуються між собою.

Як це працює?

Коли ми відчуваємо емоції, мозок запускає фізіологічні реакції:

при стресі — підвищується кортизол, пришвидшується серцебиття, напружуються м’язи;
при страху — тіло готується до втечі або боротьби;
при пригніченні — знижується імунна активність.

Коли такі стани тривають довго — тіло починає «говорити» болем, втомою, симптомами.

💬 “Коли ми не слухаємо емоції — тіло починає кричати.”

Які хвороби можуть бути пов’язані з психосоматикою?

За дослідженнями, до психосоматичних розладів можуть належати:

головні болі (особливо напруги, мігрені);
хронічні болі в шиї, спині;
синдром подразненого кишечника;
виразкова хвороба шлунка;
псоріаз, екзема;
астма, гіпертонія;
функціональні порушення (без явних причин у аналізах).

Це не означає, що вони «вигадані» або «вина нашої психіки». Це означає, що емоційний фактор може посилювати або підтримувати хворобу.

Коли варто замислитись про психосоматику?

Ти проходиш обстеження — а аналізи «в нормі», але симптоми залишаються.
Симптом з’являється у схожих ситуаціях (наприклад, перед важливими подіями).
Є відчуття, що тіло наче не слухається, реагує саме по собі.
Є хронічна напруга або емоції, які складно висловити словами (злість, сором, біль).

Що з цим робити?

1. Не виключай медицину!

Психосоматика — це не заміна лікарів. Перший крок — обстеження, щоб виключити органічні причини. Лише після цього можна припускати, що симптом має емоційне коріння.

2. Прислухайся до мови тіла

Запитай себе:

Де в тілі я найчастіше відчуваю напругу?
Що зазвичай передує загостренню?
Які емоції я не дозволяю собі прожити?

Це не про «звинувачення» себе. Це про цікавість до себе.

3. Пиши тілесний щоденник

Що я сьогодні відчуваю в тілі?
Що відбувалось емоційно?
Як тіло реагує на певних людей, ситуації?

Навіть кілька рядків на день допоможуть помітити зв’язки.

4. Вивчай тілесні реакції — і розслабляй тіло

Техніки:

дихання по квадрату (вдих 4 – затримка 4 – видих 4 – затримка 4);
тілесний скан: пройти увагою від голови до п’ят, відчуваючи кожну частину;
розслаблення через напруження: стискай м’язи, а потім відпускай.

Це допомагає зменшити хронічну активацію симпатичної нервової системи (режиму “виживання”).

5. Дай емоціям простір

Якщо ти не плакала роками, не дозволяєш собі злитися або зупинятись — тіло може взяти на себе цю задачу.
Можна почати з фрази: «Я дозволяю собі відчувати. Це не робить мене слабкою — це робить мене живою».

А як щодо «емоційних причин» хвороб — правда це чи міф?

В інтернеті є списки на кшталт: «болить шия — значить, не гнучкий у житті». Це спрощення. Воно не враховує індивідуальність, контекст, досвід. І може викликати почуття провини, якщо не «зцілився через любов».

Психосоматика — це не про магічні формули. Це про діалог із собою. Без тиску. Без “маєш зцілитись”. Просто з увагою і турботою.