В останні роки все більше людей почали відчувати внутрішнє вигорання на роботі, що проявляється не у відкритій зміні місця праці, а у поступовому згасанні мотивації.
Це явище отримало назву «тиха відставка» (quiet quitting): людина фізично залишається на посаді, але емоційно і психологічно вже «пішла».

Що ж стоїть за цим синдромом і як впоратися із цим станом, не втрачаючи себе?

Що таке синдром тихої відставки?

Тиха відставка — це не офіційне звільнення, а радше внутрішня капітуляція:

• людина виконує тільки мінімально необхідні обов’язки,
  
• уникає ініціативи,
  
• не відчуває емоційної залученості,
  
• не шукає розвитку чи просування.
  

Ключова ознака: робота перестає бути джерелом натхнення і сенсу, стає лише засобом виживання.

Чому виникає тихе вигорання?

1. Хронічний стрес і перевантаження

Постійна робота «на межі» без належного відпочинку виснажує ресурси.
Людина переходить у режим економії енергії — мінімально витрачає сили, аби вижити.

2. Відсутність сенсу і цінності

Якщо робота не має особистого значення, не відповідає глибинним цінностям, внутрішньо ми починаємо дистанціюватися від неї.

Питання:
“Навіщо я це роблю? Чому це важливо для мене?” — стають болючими і часто без відповіді.

3. Недостатнє визнання і підтримка

Людина, чия праця постійно знецінюється або сприймається як належне, рано чи пізно починає працювати «на автоматі», втрачаючи внутрішню мотивацію.

4. Страх втрати стабільності

Часто тихе вигорання триває роками, бо людина боїться втратити зарплату, статус чи міняти щось у житті.

Чому важливо не ігнорувати цей стан?

Тривале перебування у режимі «тихої відставки» може призвести до:

• глибокого емоційного вигорання,
  
• депресії,
  
• втрати самоповаги і віри у власні можливості,
  
• фізичних захворювань через постійний стрес.
  

Як впоратися з синдромом тихої відставки?

1. Усвідомити і прийняти свій стан

Перший крок — чесно зізнатися собі:
“Я втомився. Я емоційно відсторонився. Мені потрібна підтримка.”

Без самоосуду і без спроб “заткнути” ці почуття примусовою мотивацією.

2. Повернути собі суб’єктність

Постав собі питання:

• Чого я насправді хочу від своєї професійної діяльності?
  
• Які мої справжні цінності?
  
• Що для мене важливо у житті загалом?
  

Відповіді можуть стати компасом у пошуку нового сенсу або нового формату праці.

3. Відновити баланс “робота — життя”

• Чітко відмежовуйте робочий час і час особистого життя.
  
• Дозвольте собі справжній відпочинок без почуття провини.
  
• Займайтесь справами, які приносять задоволення поза роботою (хобі, спорт, творчість).
  

4. Шукати маленькі радощі у поточному

Навіть у наймонотоннішій роботі можна знайти моменти самореалізації:

• цікава розмова з колегою,
  
• новий спосіб виконати задачу,
  
• допомога комусь менш досвідченому.
  

Крихти сенсу мають значення.

5. Психотерапія — простір для відновлення

Іноді синдром тихої відставки пов’язаний не лише з роботою, а з глибшим життєвим виснаженням.
Психолог допоможе:

• розібратися у причинах внутрішньої втрати енергії,
  
• повернути контакт із собою,
  
• віднайти нову мотивацію або підтримати рішення про зміни.
  

Платформа razom.in пропонує можливість знайти перевіреного психолога саме під ваш запит — комфортно, конфіденційно і у зручний для вас час.

👉 Підібрати психолога тут
👉 Переглянути фахівців

На завершення

Тиха відставка — це сигнал, що ваша душа потребує нової турботи і сенсу.

Не карайте себе за втому. Це не слабкість, а природна реакція на тривале перенавантаження.
І в кожному такому періоді є можливість — краще почути себе і вибудувати життя, яке буде живити, а не виснажувати.

“Ти заслуговуєш не лише працювати. Ти заслуговуєш жити.”