Колективна травма: як війна, пандемія чи катастрофи змінюють нашу психіку

«Коли болить у всіх — це не лише спільне горе. Це — спільна рана, яку ми маємо вчитись зцілювати разом.»

Ми часто думаємо про травму як про індивідуальний досвід: аварія, втрата, насильство.
Але існує явище, яке торкається не лише однієї людини, а цілих суспільств, країн, поколінь. Це — колективна травма.

Війна. Пандемія. Природні катастрофи. Теракти. Масові переселення.
Усе це — не просто історія. Це психологічна відбитка, яка залишає слід навіть у тих, хто «нічого не бачив на власні очі».

Що таке колективна травма?

Колективна травма — це травматичний досвід, який переживається великою групою людей одночасно або спільно:

населення країни під час війни;
громада після землетрусу або повені;
суспільство в умовах пандемії чи масових репресій.

📌 Це травма, яка живе не лише в особистих спогадах, а в культурі, поведінці, тілі, мові і навіть мовчанні.

Чим колективна травма відрізняється від особистої?

Особиста травма	Колективна травма
Досвід однієї людини	Переживається одночасно багатьма
Можна не ділитися з іншими	Обговорюється (або замовчується) в суспільстві
Має чіткий початок і кінець	Може тривати роками
Залежить від близького оточення	Формується на рівні культури, політики, ЗМІ
Лікується індивідуально	Потребує ще й спільної терапії (через мистецтво, діалог, пам’ять, освіту)

Як війна, пандемія чи катастрофи змінюють нас?

💥 1. Порушується базове відчуття безпеки

Навіть коли війна не на порозі — мозок більше не довіряє світу.

Тривога фоном
Постійна напруга в тілі
Гіперконтроль або, навпаки, апатія
Відчуття, що «все може зникнути за секунду»

🧠 2. Активується виживальний мозок

У кризі домінує лімбічна система — інстинкти. Логіка і стратегія відходять на задній план.
👉 Людина живе в режимі: бий – тікай – завмри
👉 А коли катастрофа минає — ці реакції залишаються.

🌀 3. Колективна емоційна хвиля

Загострене співпереживання
Спільна злість, відчай, ненависть, біль
Перевантаження нервової системи через постійну взаємодію з горем інших

Це створює ефект емоційного ланцюга, де кожен «підхоплює» чужі емоції — часто неусвідомлено.

📉 4. Втрата довіри: до людей, до майбутнього, до систем

Після колективної травми часто:

падає рівень довіри до інституцій,
зростає цинізм,
формуються відчуття безсилля й безнадії.

🧬 5. Передача травми між поколіннями

Навіть діти, що не були свідками війни чи Голодомору, можуть:

мати тривожність без причини,
несвідомо відчувати сором, провину, страх,
жити в сценаріях «виживання, а не життя».

Це — травма, що передається не словами, а мовчанням і реакціями.

Як проявляється колективна травма у повсякденному житті?

Хронічне виснаження, навіть без навантажень
Пошук винних у всьому (недовіра, агресія в коментарях)
«Чорне-біле» мислення
Надмірна самокритика або навпаки — емоційна черствість
Складність у побудові довгострокових планів
Цинізм щодо майбутнього

Що допомагає зцілити колективну травму?

✅ 1. Усвідомлення

Колективна травма — це не особистий дефект, а реакція на ненормальні обставини.
📌 Якщо ви емоційно втомлені, «загублені», відсторонені — це нормальна реакція на ненормальну реальність.

✅ 2. Повернення тіла в «тут і зараз»

техніки заземлення,
глибоке дихання,
рух,
тіло-терапія
👉 Це допомагає вийти з «режиму виживання».

✅ 3. Колективна пам’ять і проговорення

мистецтво
спільні ритуали
історії, які не замовчуються
діалоги про втрати й силу

👉 Це допомагає побачити себе не лише як жертву, а як людину, що має вплив і гідність.

✅ 4. Психологічна підтримка

Після кризи психіка не повертається сама в «довоєнний» стан.
Їй потрібно допомогти:

усвідомити втрати
дозволити собі горювати
визнати емоції
знайти нові сенси

📌 Це особливо важливо для:

волонтерів
людей із зони бойових дій
переселенців
тих, хто «тягнув» інших, забувши про себе

Де знайти допомогу?

На платформі https://razom.in/ — «Психолог у твоєму смартфоні» — ти можеш:

пройти коротку анкету;
вказати, що тебе турбує (тривожність, постстресовий стан, втрата, емоційна глухота);
отримати добірку перевірених фахівців, які мають досвід роботи з травмою — індивідуально чи в групі.

🔗 Підібрати психолога | Усі фахівці