Як гра лікує: рольові ігри як спосіб проживати емоції
Вступ: Чому ми граємо, навіть коли виростаємо
Діти грають інстинктивно. Через гру вони досліджують світ, пробують ролі, проживають страхи. Але чи відмовляємося ми від гри, коли дорослішаємо? І чи варто?
Психологи все частіше говорять про рольові ігри як потужний інструмент емоційної терапії. Вони допомагають не тікати від емоцій, а прожити їх безпечно. Це стосується як дітей, так і дорослих — особливо в часи невизначеності, травматичних подій чи втрати сенсу.
Як працює гра з точки зору психології
У грі ми створюємо умовну реальність, у якій можна дозволити собі більше, ніж у звичайному житті. Це простір, де допустимі експерименти, помилки, прояви сили чи вразливості.
«Гра — це безпечна репетиція життя», — зазначає психологиня Вікторія Горбунова.
Через рольову гру активуються ті ж самі емоційні й когнітивні процеси, що і в реальних ситуаціях, але без реального ризику. Саме тому гра — це психоемоційний тренажер, а іноді — форма м’якої терапії.
У яких випадках рольова гра стає терапією
1. Дитяча психотерапія. Діти часто не можуть вербалізувати свої емоції, але можуть програти травматичну ситуацію в грі — і поступово відновити відчуття безпеки.
2. Робота з тривогою. Рольова гра дозволяє «прожити» ситуацію, яка викликає страх, у контрольованому середовищі.
3. Відновлення після травми. Наприклад, у дорослих з ПТСР рольові ігри можуть допомогти переписати сценарій події в новому ключі.
4. Пошук нової ідентичності. У грі можна спробувати бути «іншим» — сильнішим, впевненішим, вільнішим. Це допомагає інтегрувати ці якості у реальне життя.
Гра — не втеча, а контакт з емоціями
На відміну від уникнення чи заперечення, гра дозволяє емоції прожити, не руйнуючи себе чи інших. Людина може:
- відчути злість, не завдаючи шкоди;
- побути вразливою, але не в реальній небезпеці;
- «повернути собі голос» через діалог свого персонажа.
Це особливо важливо для тих, хто довго приглушував емоції — як захисний механізм. Саме через гру емоції поступово повертаються, і з ними — контакт із собою.
Приклади ігрової терапії
- Пісочна терапія — створення сцен у пісочниці, де клієнт не словами, а образами показує свій внутрішній стан.
- Терапевтичні настільні ігри — наприклад, гра «Сафо», яка допомагає досліджувати цінності, страхи, ресурси.
- Психодрама — групова техніка, де учасники грають сцени з власного життя. Особливо ефективна для опрацювання травми, конфліктів, складних стосунків.
Хочеш дізнатися більше? Прочитай про психотерапію через тілесні практики та ігрові техніки.
Чому гра — ресурс у кризових ситуаціях
В умовах війни, втрат, внутрішньої кризи — ми часто не маємо ресурсу на пряме проговорювання болю. А гра дає можливість:
- м’яко вступити в контакт із болем;
- повернути відчуття контролю;
- створити нову внутрішню реальність — безпечну, де можна зцілюватись.
Особливо це важливо для дітей і підлітків. На платформі Razom можна підібрати дитячого психолога, який використовує ігрові підходи в терапії — у безпечному онлайн-форматі.
Як обрати фахівця, що працює з ігровими методами
Не всі психологи використовують гру в роботі — це специфічна методика. На Razom ти можеш знайти:
- дитячих і підліткових терапевтів;
- спеціалістів з арттерапії;
- фахівців, які працюють із психодрамою та символдрамою;
- тих, хто має досвід у роботі з травмою через рольову гру.
Також рекомендуємо ознайомитись із матеріалом Коли звертатися до психолога, якщо ти сумніваєшся, чи час звернутись по допомогу.
Висновок: дозволь собі гру — і дозволь собі зцілення
Гра — це не втеча від реальності. Це простір, де реальність можна змінити, пережити, переосмислити. Іноді саме гра — ключ до тих емоцій, які ми давно сховали.
Якщо ти відчуваєш, що «потрібно щось змінити», але не знаєш як — спробуй підібрати психолога, який допоможе тобі знайти себе через гру, образ, діалог.