Як дбати про психіку в умовах війни та тривожних новин
Інформаційна війна — це теж війна
Коли навколо лунають сирени, новинна стрічка щодня приносить болючі повідомлення, а майбутнє здається невизначеним — найбільший виклик для психіки полягає не лише у виживанні, а у збереженні внутрішньої рівноваги.
Психіка в умовах війни працює в режимі постійної мобілізації. Але цей режим не безкінечний — з часом виснажується навіть найміцніша нервова система. Тому питання «Як подбати про себе?» — не другорядне. Воно життєво важливе.
Що відбувається з психікою під час тривалого стресу
Під дією постійного стресу активується симпатична нервова система — режим «бий або тікай». Це допомагає вижити, але не жити.
Наслідки цього режиму:
- тривожність, що не минає;
- проблеми зі сном і концентрацією;
- дратівливість або емоційна байдужість;
- відчуття провини за «нормальне» життя під час війни;
- психосоматичні симптоми: біль, втома, порушення апетиту.
Ці стани не є слабкістю. Вони — нормальна реакція психіки на ненормальні обставини.
Детальніше про симптоми читайте в статті Симптоми тривожного розладу.
Інформаційне перевантаження як окрема загроза
Окрім реальних подій, психіку виснажує:
- безконтрольне споживання новин;
- постійні сповіщення в телефоні;
- емоційно насичені відео й фото в стрічках соцмереж;
- «травма свідка» — коли ми не є безпосередніми учасниками, але постійно стикаємось із болем інших.
Тому інформаційна гігієна — це не байдужість, а форма психоемоційного захисту.
Як дбати про себе в умовах війни: практичні кроки
1. Обмежуйте споживання новин
- Оберіть 1–2 надійні джерела.
- Перевіряйте стрічку 1–2 рази на день.
- Вимикайте автоматичні сповіщення.
Контроль над обсягом інформації — це контроль над рівнем тривоги.
2. Підтримуйте звички, що повертають до «нормального життя»
- їжте регулярно, навіть якщо немає апетиту;
- дотримуйтесь режиму сну;
- виконуйте прості фізичні вправи;
- залишайте час для звичних дій — кава, музика, розмова.
Ці звички — якорі стабільності. Більше про це — в статті Адаптація до змін: як зменшити тривогу.
3. Дозвольте собі почуття
Злість, страх, сум, розгубленість — нормальні емоції. Вони не «псують настрій», не «роблять слабким». Вони показують, що ви живі.
- ведіть емоційний щоденник;
- говоріть із близькими;
- не знецінюйте себе фразами «в інших гірше».
Якщо важко — зверніться по підтримку. На платформі Razom можна підібрати психолога онлайн, який працює з тривогою, травмою та кризовими станами.
4. Зосередьтеся на тому, що можете контролювати
У реальності, де багато невизначеності, важливо:
- зосередитись на тому, що під силу;
- робити маленькі дії: допомогти комусь, пожертвувати, приготувати їжу;
- не намагатися знати все — це не гарантує захисту.
📌 Радимо також статтю Як розвинути емоційну витривалість у складних умовах
5. Турбуйтесь про внутрішній ресурс
Ресурс — це не тільки енергія. Це:
- контакт із собою;
- відчуття сенсу;
- спільнота, з якою не страшно.
Якщо ви не відчуваєте ресурсу тривалий час — це вагомий привід звернутись до фахівця. На сторінці всіх психологів ви знайдете спеціалістів, які підтримують у періоди війни та кризи.
Коли звертатися по допомогу
Звертайтесь до психолога, якщо:
- тривога чи апатія тривають понад 2 тижні;
- зникає інтерес до життя;
- виникають проблеми зі сном, харчуванням, соціалізацією;
- вас охоплює відчуття безнадії або паніки.
Психолог у твоєму смартфоні — це можливість звернутись за підтримкою, не виходячи з дому, у зручний час. Підібрати фахівця — перший крок до стабільності всередині, навіть коли зовні її немає.
Висновок: турбота про себе — це частина спротиву
Дбати про психіку — це не егоїзм. Це ваша здатність залишатись свідомим, діяти, підтримувати інших. Психологічна стійкість — це не героїзм, а щоденна робота над собою в реальності, яку не обирали, але в якій живемо.
Ніхто не має триматися постійно. Але кожен заслуговує на підтримку. Якщо відчуваєте, що більше не справляєтесь — зверніться до психолога, щоби повернути собі опору.