Психологія звуку: як тиша або шум впливають на емоційний стан
Ми живемо у світі звуків — чи помічаємо це?
Щодня нас супроводжує потік звуків: голоси, сирени, ноти з радіо, шум транспорту, гудіння техніки. Ми настільки звикли до звукового фону, що помічаємо його лише тоді, коли стає надто голосно або дивно тихо.
Але звук — це не просто акустичне явище. Це те, що безпосередньо впливає на емоційний стан, концентрацію, рівень тривожності й навіть психічну витривалість.
Як шум впливає на психіку
Надмірний або постійний шум:
- активує стресову відповідь організму;
- підвищує рівень кортизолу — гормону стресу;
- порушує сон і увагу;
- викликає підсвідому напругу, навіть якщо ми її не усвідомлюємо.
Дослідження показують, що мешканці міст із високим рівнем шуму частіше страждають на:
- хронічну втому;
- дратівливість;
- емоційне вигорання.
У періоди війни, евакуацій чи після повітряних тривог чутливість до звуків різко зростає. Психіка живе в очікуванні наступного «вибуху». Тому звук стає не просто подразником, а тригером.
📌 Детальніше про наслідки перевантаження нервової системи — у статті Симптоми емоційного вигорання
Що таке сенсорне виснаження
Коли звуки (разом з іншими стимулами) перевищують нашу здатність обробляти інформацію, виникає сенсорне перевантаження. Людина відчуває:
- роздратування від будь-якого шуму;
- втрату здатності концентруватись;
- бажання «вимкнути все»;
- іноді — навіть паніку.
Це особливо характерно для людей із підвищеною тривожністю, ПТСР або гіперчутливою нервовою системою. У таких випадках робота з психологом допомагає відновити чуттєву рівновагу.
Підібрати психолога онлайн можна на платформі Razom — сервісі, що працює як психолог у твоєму смартфоні.
А як щодо тиші? Чому вона не завжди заспокоює
Здавалося б, тиша — це протилежність шуму, отже, вона має зцілювати. Але не завжди.
Тиша — це не лише спокій. Це простір, у якому стають гучними власні думки й емоції. Якщо людина не звикла бути в контакті з собою, тиша може викликати:
- тривогу;
- внутрішню напругу;
- відчуття порожнечі.
«Ми боїмося тиші, бо вона — дзеркало», — кажуть психотерапевти. Саме в тиші виявляється все, від чого ми втікаємо шумом.
Тому тиша зцілює лише тоді, коли ми вчимося бути присутніми у ній.
📌 Прочитайте також: Як повернути емоційний баланс у стресі
Як використовувати звук і тишу для психоемоційного відновлення
1. Обмежуйте фоновий шум
- вимикайте зайві звуки: телевізор, радіо «для фону»;
- вимикайте сповіщення на телефоні — це також форма шуму;
- обирайте місця для відпочинку з мінімальним звуковим навантаженням.
2. Використовуйте заспокійливі звуки
- природні шуми: дощ, вітер, хвилі;
- інструментальна музика з повільним темпом;
- білий шум — для фокусування або засинання.
Звуки з низькою частотою і передбачуваним ритмом допомагають знизити рівень збудження в нервовій системі.
3. Практикуйте усвідомлену тишу
- 5–10 хвилин мовчання без гаджетів щодня;
- тиша під час прогулянки або чаювання;
- практика «заземлення» через слух: помітити 5 звуків навколо — і просто слухати.
Про інші методи тілесної стабілізації — у статті Арттерапія та тілесно орієнтована терапія
4. Якщо звуки стали тригером — зверніться до фахівця
Негативна реакція на звук може бути симптомом:
- тривалого стресу;
- післятравматичного досвіду;
- нервового виснаження.
Razom допоможе знайти фахівця, який працює з тривожністю, сенсорною чутливістю, ПТСР.
Перегляньте список спеціалістів, які консультують онлайн у зручний для вас час.
Висновок: звук — це простір для психіки
Ми щодня в контакті з тим, що чуємо. І навіть якщо не усвідомлюємо цього — звук впливає на нас глибше, ніж здається. Навчившись бути уважним до аудіального середовища, ми отримуємо новий ресурс: тишу, яка заспокоює, і звук, який підтримує.
Почніть з малого: вимкніть фоновий шум, на 10 хвилин залиштесь у тиші й просто прислухайтесь до себе. Якщо вам важко — це теж сигнал. Психолог у твоєму смартфоні поруч, щоб допомогти вам налаштувати внутрішній звук спокою.